Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 13.12.2017, 18:36

Шклівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Батькам

Методичні рекомендації щодо адаптації учнів 1 – го класу до шкільного навчання для вчителів, батьків

 

Вступ до школи і молодший шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини. Оскільки школа – це не лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості, людям, які працюють з першокласниками, важливо мати уявлення не лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце серед інших.

Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже багато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.

До важливих змін, які притаманні молодшому школяреві, можна віднести зміни, що пов’язані з характером його спілкування з оточуючими людьми. Центральною фігурою стає вчитель, який виступає авторитетом, арбітром, постачальником нової інформації. Дедалі більшого значення в житті учня початкової школи набувають однолітки.

Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

Адаптація – процес і результат зникнення напруження. Пристосування дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-7 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадає напруга та тривожність.

Діти, яким важче пристосуватися до школи, потребують особливої уваги та індивідуальної підтримки як з боку вчителя, так і з боку психолога, який здійснює психологічний супровід цього процесу.

Рекомендації батькам та педагогам:

Ø створення сприятливого психологічного клімату для дитини з боку всіх членів родини;

Ø роль самооцінювання дитини в адаптації до школи (чим нижче самооцінювання, тим більше труднощів у дитини у школі);

Ø перша умова шкільного успіху – самоцінність дитини для її батьків;

Ø формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;

Ø обов’язкове знайомство з дітьми класу і можливість спілкування з ними після школи;

Ø неприпустимість фізичних покарань, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків);

Ø виключення таких мір покарання, як позбавлення задоволень, фізичні й психічні покарання;

Ø урахування темпераменту дитини у період адапації до шкільного навчання;

Ø надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю за її навчальною діяльністю;

Ø заохочення дитини не тільки за навчальні успіхи;

Ø моральне стимулювання досягнень дитини;

Ø розвиток самоконтролю і самооцінювання, самодостатності дитини.

/Files/images/51p5_vshkolu_1.jpg

 

 

 

Рекомендації батькам щодо сприяння успішності процесу адаптації дітей до навчання в школі

· Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не нагадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

· Не відправляйте дитину до школи без сніданку, бо вона багато працює та витрачає сили.

· Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

· Старання дитини обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення необхідні дитині для хорошого самопочуття, для формування такої особливої риси як впевненість у своїх можливостях.

· В режимі дня для кожної дитини повинні бути обов’язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка працює вдома легко залучається до навчання.

· Розширюйте і збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками, вчить враховувати думки інших для формування власних поглядів.

· Не порівнюйте дитину з іншими дітьми.

· Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вислуховуйте зауваження вчителя не в присутності дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати сварку.

· Дозволяйте дитині виявити самостійність, заохочуйте найменші вияви.

· Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.

· Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, 2-3 години вона має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.

· Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати.

· Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог.

· Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. Головними мають бути справи дитини, її радощі і біль.

· У сім`ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі запитання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

· Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

· Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.


Десять заповідей для мами і тата першокласника:

1. Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків.

2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні, так і життєві інтереси.

3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті.

4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими.

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання.

7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

9. Частіше хваліть вашу дитину. Хваліть словом, усмішкою, ласкою.

10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.


Безпечний Інтернет

Програма «Онляндія – Безпека дітей в Інтернеті» охоплює цілу низку заходів, спрямованих на навчання дітей, вчителів та батьків правилам безпечного користування Інтернетом.
На сайті http://www.onlandia.org.ua представлено матеріали для дітей, їхніх батьків та вчителів: інтерактивні ігрові сценарії, короткі тести, готові плани занять, завдяки яким діти і дорослі зможуть опанувати основи безпечної роботи в Інтернеті.


 

 

Адаптація учнів п'ятого класу до навчання в основній школі

Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі

Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.

Як свідчить аналіз, учителі, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат – завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання. Такий підхід до навчання може ускладнити процес адаптації школярів.

Здається, тільки-но діти і батьки адаптувалися в початковій школі, як необхідно переходити до п’ятого класу, до середньої школи. На жаль, у цей період (10-11років) у дітей втрачається інтерес до навчання. Для учнів 5-го класу багато що стає новим і непізнаним: нові вчителі, нові предмети, форми навчання, а іноді і однокласники. Звичайно ж, є діти, які легко й вільно вливаються в шкільну систему вимог, а є діти, які відчувають потребу в допомозі вчителів, батьків, психолога. Відвідуючи уроки у 5-му класі я побачила що, п’ятикласникам у школі цікаво: вони прагнуть бути активними, розумними, вони хочуть щоб їх побачив, оцінив новий учитель і помітив у них усе найкраще.  

Але ж і ми, вчителі, також проходимо період адаптації: нам потрібно запам’ятати нових учнів, вивчити їхні особливості, переключитися на роботу з п’ятикласниками, враховуючи основні психологічні особливості дітей цього віку. І чим швидше ми, вчителі, і учні знайдемо ті спільні шляхи, тим швидше пройде адаптація в учнів 5-го класу. А це є (я маю на увазі спільні шляхи):

- вміння вчителя ставити посильні вимоги зі свого предмета;

- уміння класного керівника згуртувати колектив, сформувати культуру поведінки й навички спілкування;

- уміння учнів реально оцінювати свої можливості.

Більшість дітей переживає перехід у основну школу як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.

Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими.

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Усі зазначені причини нерідко виступають не ізольовано, а спільно, поєднуючись у досить складні комбінації, і потребують зазвичай спільної активної роботи не тільки психолога й педагога, а й батьків, а головне – самого підлітка.

Забезпечення наступності є однією з основних умов успішної адаптації молодших школярів до навчання в основній школі та важливою передумовою успішного навчання у 5-му класі. Для розв’язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі, адміністрації, учителям, батькам необхідно:

-         ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів;

-         постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;

-         здійснювати обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;

-         забезпечити систему взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв’язок між окремими етапами навчального процесу;

-         створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;

-         забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання;

-         упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;

-         розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;

-         формувати навички самоконтролю й самооцінки:

-         аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;

-         запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.

 Отже, успішній адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій учителів, їхній професіоналізм і досвідченість.

 

 

Методичні поради для вчителів основної школи

Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї.

Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.

До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.

Забезпечити єдність вимог до учнів.

Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.

Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.

Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.

Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.

Забезпечити міжпредметні зв’язки.

Постійно підтримувати зв’язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.

Підтримувати зв’язки з учителями початкових класів.

Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.

Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.

Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.

 

 

Поради вчителям, які працюють у 5 класі

 

Перехід учнів з початкової школи до середньої викликає зростання стресового навантаження як на самих учнів, так і на їхніх батьків. Це пов'язано з появою нового класного керівника, нових вчителів, предметів, кабінетною системою навчання та ще й співпадає з віковими змінами — вступом дитини у підлітковий вік. Для учня і для учнівського колективу перехід у п'ятий клас може стати початком нового життя, нових успіхів, розкриттям нових граней характеру, власних здібностей, прихованих ресурсів.

 

У 5 класі змінюються умови навчання: з'являється класний керівник та вчителі з різних предметів. Цей період є досить сприятливим для адаптації школяра до нових умов навчання. Діти чекають змін на краще, бажають стати дорослішими, налагодити взаємини з учителями, робити так, щоб дорослі пишалися ними, були задоволені, «не засмучувались».

 

Основне новоутворення цього періоду — відкриття нового рівня самоусвідомлення, «Я-концепції»: бажання зрозуміти себе, свої здібності й особливості, свою схожість та відмінність від інших, свою унікальність і неповторність, формується система самооцінок. Це — найважливішій період для розвитку повноцінного спілкування.


 

Адаптація учнів 10 класу до навчального процесу

 

 Дуже важливою для сучасного 10 класу є проблема адаптації до нового колективу, оскільки мало хто при навчанні в 10 класі залишається в тому ж самому колективі, в якому вчився до цього. В даному випадку 10 клас нашої школи сформований з двох класів 9-А (17 учнів) і 9-Б (6 учнів) класів. Класи суттєво відрізнялися мотивацією навчання, ставлення до навчання, якісним рівнем знань, рівнем вихованості. Тому створений класний колектив змінив суттєво свою структуру, став іншим для кожного учня.

10 клас як перехідний період від дитинства до серйозного навчання

Після зміни критеріїв оцінок навчального процесу відбувається втрата первинного статусу в групі однолітків. При цьому з'являються істотні зрушення в самооцінці, як правило, не усвідомлювані самим підлітком. Вчиняється розрив у тій сфері переживань людини, які пов'язані з усвідомленням себе. Подібні процеси досить часто призводять до виникнення захисних механізмів різного роду, які забезпечують збереження звичної самооцінки людини і його відношення до себе, спотворюючи сприйняття навколишньої дійсності. Зовні неадекватне сприйняття навколишнього світу і власної особистості може виявлятися в поведінкових порушеннях, зниженні конструктивності поведінки, частих афективних реакціях, виникає пригніченість і депресія. У цілому подібний стан прийнято кваліфікувати як соціально-психологічну дезадаптацію, яка потребує індивідуальної роботи з психологом.

10 клас розслаблення між двома серйозними етапами навчання

Ще одна проблема, характерна для десятикласників, - установка на продовження мораторію. Після того, як дев'ятий клас з його напругою і завершенням певного етапу освіти позаду, багато дівчата та хлопці напередодні закінчення школи і вступу до вищих навчальних закладів хочуть розслабитися. Може здатися, що вони впадають у безтурботне дитяче стан: пріоритетними стають спілкування з однолітками, підвищується інтерес до всього, що не є навчанням або роботою. Необхідно зрозуміти і прийняти те, що подібний стан дійсно необхідно в якості перепочинку чи відпочинку. Часом подібні дії можна навіть порахувати необхідними. Крім того, набуття на цьому періоді досвід широкого і різноманітного взаємодії з навколишнім світом, не обмежується тільки лише навчальним процесом, для даного віку має велике розвиваюче значення. Корисно і те, що в цьому віці багато хто прагне долучитися до "дорослого" життя - природно, все має бути в міру.

Однак, подібний стан добре лише в якості явища проходить. Якщо ж школяр володіє сформованою установкою на таке життя (нерідко виходить, що батьки відправляють дитину в десятий клас саме для продовження мораторію дитинства), вчителям і шкільним психологам потрібно буде займатися подібними випадками - занадто тривале дитинство і прагнення тільки лише до розваг далеко не корисно для подальшої соціалізації.

Соціальна адаптація - як пристосування людини до умов соціального середовища - передбачає:

1. адекватне сприйняття навколишньої дійсності і самого себе;

2. адекватну систему відносин і спілкування з оточуючими;

3. здатність до праці, навчання, до організації дозвілля та відпочинку;

4. здатність до самообслуговування і самоорганізації, до взаімообслужіванію в колективі;

5. мінливість (адаптивність) поводження відповідно до рольовими очікуваннями інших.

У 10-класників змінюється соціальне оточення і система діяльності (навчальна ситуація нового ступеня освіти, зміна режиму і навантаження).

Ситуація новизни є для будь-якої людини в певній мірі тривожною. Підліток переживає емоційний дискомфорт насамперед через невизначеність уявлень про вимоги вчителів, про особливості і умови навчання, про цінності і норми поведінки в колективі класу і пр.

Цей стан можна назвати станом внутрішньої напруженості, настороженості, що утрудняє прийняття як інтелектуальних, так і особистісних рішень. Таке психологічне напруження, будучи досить тривалим, може призвести до шкільної дезадаптації, коли учень стає недисциплінованим, неуважним, безвідповідальним, відстає у навчанні, швидко стомлюється і просто не хоче йти до школи. Діти, систематично ослаблені, є найбільш схильними дезадаптації. І, звичайно ж, неможливо говорити про адекватне сприйняття підлітком навколишньої дійсності через призму власної тривожності, про адекватну системі взаємини і спілкування з однокласниками та вчителями.

Все це ускладнює сам навчальний процес, продуктивна робота на уроці стає проблематичною. Навіть потенційний відмінник може перетворитися в відстаючого і прогульника.

Специфіка адаптації 10-класників визначається особливостями віку та специфікою профільного навчання. Важливою соціальною потребою даного віку є потреба у пошукової активності, у самовизначенні, в простраіваніі життєвих перспектив.

Практика показує, що якщо обраний напрям в навчанні відповідає психофізіологічним і особистісним особливостям, інтересам і схильностям учня, то, незважаючи на підвищені вимоги і збільшення навчального навантаження, стомлення і пов'язані з ним невротичні явища спостерігаються набагато рідше, а ефективність навчання підвищується.

Профільне навчання - це вид диференційованого навчання учнів у старших класах, воно передбачає поглиблене вивчення учнями одного або декількох предметів, спеціальних курсів, відповідних обраному профілю і забезпечують допрофесійну підготовку з метою вибору майбутньої сфери діяльності.

Профільне навчання в загальноосвітній школі робить процес професійного самовизначення більш інтенсивним, по-перше, завдяки поглибленому вивченню навчальних предметів, що становлять ядро ​​цікавить чи обраної професійної сфери діяльності, по-друге, завдяки можливостям базисного навчального плану для реалізації учням активної проби сил.

Здійснювана профільна диференціація дозволяє уникнути, з одного боку, вузької спеціалізації, з іншого, - створює умови для допрофесійної підготовки

і соціально-психологічної адаптації. Профільне навчання сприяє тому, щоб школяр усвідомив себе дійсно суб'єктом професійного вибору.

Необхідним етапом в розробці рекомендацій з прогнозування успішності навчання, професійного становлення та оптимізації функціонального стану є вивчення процесу адаптації до певної діяльності.

 

 Адаптація - це сукупність фізіологічних, психологічних, соціальних реакцій, що лежать в основі пристосування організму, особистості, і їх систем до зміни навколишніх умов життя, спрямованих на створення передумов нормального функціонування в незвичних умовах проживання і діяльності.

Важливий і той факт, що саме по собі успішне трудове і професійне самовизначення підвищує адаптивність організму, є джерелом життєвої активності та позитивних тенденцій у подальшому розвитку особистості та вдосконаленні здоров'я.

Висновки:

Психологічний зміст підліткового віку привертає до ризику виникнення психічної дезадаптації.

Існують деякі універсальні закономірності адаптації, причому у формуванні адаптаційних реакцій бере участь складна багаторівнева структурно-функціональна система.

Показана закономірна залежність між вираженістю тривоги і частотою порушень психічної адаптації.

Індивідуальні особливості учнів відіграють важливу роль в адаптаційному процесі.

Специфіка адаптації 10-класників визначається особливостями віку та специфікою профільного навчання.

Форма входу
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz