Синьо-жовті барви – це по-українськи

Чи не вперше за увесь час свого школярського життя діти  повернуться за парти без усвідомлення фрази «безтурботне літо». Таких турбот не знали земляки від часу Другої  світової війни: провести на фронт, провести в останню путь…  Цьогорічне літо не гріло – спопеляло горем і печаллю, які зажили в домівках яворівчан.

Що може зробити пересічний школяр-галичанин, щоб підтвердити свій патріотичний дух? Протягом навчального року шклівські учні були активними співучасниками доленосних подій в Україні: підтримували Майдан молитовно, фінансово, поетично.  І зараз не залишаються байдужими до реалій, у яких доводиться жити. Тому з  ініціативи учителя інформатики Романни Прус та за підтримки  директора школи Марії Пирч діти   приєднались до всеукраїнських (а віднедавна навіть московських ) акцій під умовною назвою «Синьо-жовті барви – це по-українськи». Романна Степанівна за скромний учительський бюджет придбала фарбу,  а школярство залюбки підтримало ідею й у переддень Дня Прапора спортивний майданчик Шклівської школи запишався синьо-жовтим строєм. Юнаки і юнки говорили: « Ми не можемо бути у зоні АТО, ми ще не маємо права обирати владу, але проявити свою громадянську позицію хочемо хоча б такою скромною акцією ».

…і дай , Боже, щоб синьо-жовті барви українського стяга більше не величали домовин  захисників нашої Вітчизни, а гордо майоріли  від Західного до Східного кордону на просторих землях суверенної України.

Учитель Шклівської  СЗШ І – ІІІ ступенів

Наталія Фітель