Учнівське самоврядування
Учнівське самоврядування – добровільне об’єднання учнів, мета якого – сформувати почуття господаря школи, класу, вміння співробітничати на принципах партнерства, гласності, демократизму.
В наукових дослідженнях є різні види тлумачення цього поняття.
Учнівське самоврядування – це:
Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є сформованість елементарного рівня організаційної культури учнів-лідерів (відповідальність, організованість, цілеспрямованість, емоційна єдність, дисциплінованість, багатий внутрішній духовний світ, потреба у творчості та виявленні ініціативи).
Зміст роботи органів самоврядування визначається, виходячи із ведучих видів діяльності, характерних для організації позаурочних занять з дітьми в школі. Такими видами діяльності є: пізнавальна, самообслуговування, художньо-естетична, спортивно-оздоровча, волонтерська, інформаційна.
Пізнавальна діяльність організовується і проводиться у таких видах і формах, як інтелектуальний марафон. Предметні олімпіади та вечори, різні ігри (КВК,»Де, що , коли?» тощо), конференції, диспути, консультації (взаємодопомога учням у навчанні), зустрічі з цікавими людьми і т.д.
Самообслуговування – це турбота про порядок і чистоту, акуратності, благоустрою, в т.ч. організація чергування, створення правового поля у всередині шкільного життя.
Художньо-естетична діяльність – це свята, конкурси, концерти, виставки, фестивалі, зустрічі. У кожній школі, як правило, цей напрямок займає одне із найбільш видних місць.
Спортивно-оздоровча діяльність завжди привертає увагу учнів, якщо вона правило побудована. Тобто. відповідає потребам фізичного розвитку та інтересам дітей. Проте її організація – справа відповідного органу самоврядування.
Волонтерська діяльність – це надання допомоги молодшим школярам, турбота про ветеранів-учителів, ветеранів війни та праці, організація допомоги багатодітним сім’ям.
Інформаційна діяльність завжди існувала у школі у вигляді усної та письмової інформації про життя школи. Але з приходом у школу нових інформаційних технологій і з необхідністю привчати учнів до життя в умовах нового інформаційного поля, у якому інформація має істотне значення для прийняття рішення, робота відповідного органа необхідна.
В наукових дослідженнях є різні види тлумачення цього поняття.
Учнівське самоврядування – це:
- метод, організації учнівського колективу, який забезпечує формування відносин, відповідальної залежності в колективі та організаторських якостей окремої особистості;
- складова частина системи педагогічних засобів, оскільки вирішує специфічні завдання єдиного колективу;
- результат педагогічної взаємодії вчительського і учнівського колективів;
- діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку;
- принцип організації життя колективу школярів.
- розширення реальних прав та повноважень органів самоврядування;
- свідомість, самодіяльність та активність учнів;
- доброзичлива вимога;
- регулярна почергова змінність виборного активу;
- відповідальність віковим та індивідуальним особливостям учнів;
- конкретизація колективних творчих справ.
- Сприяє навчальній та творчій діяльності учнів, виховує лідерів.
- Формує особистість з глибоко усвідомленою громадянською позицією.
- Забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.
- Формує ініціативу, здатну приймати нестандартні рішення, особистість.
- Забезпечує захист прав і інтересів учнів.
- Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.
- Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та суспільної мети.
- Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.
Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є сформованість елементарного рівня організаційної культури учнів-лідерів (відповідальність, організованість, цілеспрямованість, емоційна єдність, дисциплінованість, багатий внутрішній духовний світ, потреба у творчості та виявленні ініціативи).
Зміст роботи органів самоврядування визначається, виходячи із ведучих видів діяльності, характерних для організації позаурочних занять з дітьми в школі. Такими видами діяльності є: пізнавальна, самообслуговування, художньо-естетична, спортивно-оздоровча, волонтерська, інформаційна.
Пізнавальна діяльність організовується і проводиться у таких видах і формах, як інтелектуальний марафон. Предметні олімпіади та вечори, різні ігри (КВК,»Де, що , коли?» тощо), конференції, диспути, консультації (взаємодопомога учням у навчанні), зустрічі з цікавими людьми і т.д.
Самообслуговування – це турбота про порядок і чистоту, акуратності, благоустрою, в т.ч. організація чергування, створення правового поля у всередині шкільного життя.
Художньо-естетична діяльність – це свята, конкурси, концерти, виставки, фестивалі, зустрічі. У кожній школі, як правило, цей напрямок займає одне із найбільш видних місць.
Спортивно-оздоровча діяльність завжди привертає увагу учнів, якщо вона правило побудована. Тобто. відповідає потребам фізичного розвитку та інтересам дітей. Проте її організація – справа відповідного органу самоврядування.
Волонтерська діяльність – це надання допомоги молодшим школярам, турбота про ветеранів-учителів, ветеранів війни та праці, організація допомоги багатодітним сім’ям.
Інформаційна діяльність завжди існувала у школі у вигляді усної та письмової інформації про життя школи. Але з приходом у школу нових інформаційних технологій і з необхідністю привчати учнів до життя в умовах нового інформаційного поля, у якому інформація має істотне значення для прийняття рішення, робота відповідного органа необхідна.